Кража, или Белое солнце Крыма - Страница 66

Ви повинні знати, Україна в особі президента Януковича підписала Харківські угоди, інші протокольні акти, згідно з якими базування Чорноморського флоту подовжувалося ще на 25 років, а чисельність військовослужбовців флоту Росії збільшувалася до 25 тисяч.

— А до цього було скільки?

— 16 тисяч. І тому Росія робила все згідно з договором, і навіть збільшення чисельності вони робили за договором. І от коли ми перевели збройні сили у стан бойової готовності, начальник Генерального штабу доповів, що з 20 тисяч сухопутних військ готові тільки 6 тисяч. Але чи готові вони воювати? Вони були просто готові до переміщення.

Коли розвідка 10 разів на день доповідає, що від Чернігова до Маріуполя стоїть угруповання російських військ, як ці 6 тисяч поділити, щоб захистити континентальну Україну плюс Крим? Була одна частина відправлена на Крим, цифри я не можу називати, друга частина — «на широкий лан» для захисту східних кордонів. Ось і вся картина.

Маю також сказати, що всі частини не були укомплектовані. Пам'ятаєте, коли у військових комісаріатах був патріотичний підйом населення і військові комісаріати не могли справитися? Тому що всі військові комісаріати були знищені — обласні, районні. Навіть у тих, що залишилися, мали по два-три офіцери, які були просто не спроможні. Ми за 1,5 тижня призвали близько 8000 офіцерів для того, щоб забезпечити роботу військових комісаріатів. Це була реальна картина.

Единственным правильным на тот момент действием, считает Тенюх, было бы введение военного положения. Но его, дескать, никто не поддержал. Впрочем, судя по протоколам заседаний РНБО, эти предложения были не такими уж настойчивыми. Точнее, они вовсе не запротоколированы.

Не смог Тенюх пояснить и позицию Главкома на тот момент, хотя я несколько раз спрашивала, как в приватном порядке объяснял свою нерешительность Турчинов?

— Закрите питання. Є питання, про які можна говорити, а є — про які не можна. Це закрите питання РНБО. Я пропонував активні дії, але зміст розголошувати не маю права. Ці активні дії не були прийняті, після цього я подав у відставку. Я не можу говорити за Верховного головнокомандуючого.

Тенюх категорически отметает обвинения в сдаче авиации, кораблей и вооружения. Дескать, Бельбек заблокировали до него. А вся авиация — вертолеты АН-126, Б-12 — была окружена противником. И все его команды «идти на прорыв» командиры частей игнорировали. Уже на третьи сутки связь исчезла.

— Під час війни третя доба — це дуже багато часу.

— Ще раз кажу, ви мене зрозумійте, я запропонував активні дії. Мою пропозицію не прийняли, і я сказав, що подаю у відставку.

— На кому, як ви вважаєте, відповідальність за анексію Криму?

— Це питання не таке просте, але скажу вам одразу. Не мені судити, я не маю таких повноважень. Крим — це розплата України за її ставлення до півострова протягом 24 років. Це — відповідальність України в економічному, політичному сенсі.

Що ж стосується подій анексії, то кажу вам 20 разів: для цього існує Верховна Рада і Головнокомандуючий, вони повинні були прийняти рішення на застосування зброї.

— Тоді знов за рибу гроші. Чи несете ви і ваші колеги політичну та іншу відповідальність за те, що навіть не спробували? Ми могли заблокувати паромну переправу, підірвавши її, заблокувати берег…

— 18 лютого мені подзвонили і доповіли, скільки бортів ГЛІВ прилетіли під Новоросійськ з ВДВ. 7 бортів. Для чого вони прилетіли?

Навіть так скажу: деякі великі журналісти, не буду називати їхні прізвища, коли я попереджав, що буде захоплення Криму (це коли ще Майдан був), мені сказали, що ми, військові, взагалі відстали від реального життя. І на раді Майдану я казав, що буде захоплення Криму. Мені відповіли, що я відстав на все життя, що у них підписані всі договори. А я все життя прожив у Криму і знав, до чого йде. І коли все це сталося, я подав рапорт на звільнення в запас з морально-етичних причин. Януковичу я сказав, що з ним служити не буду, своїм офіцерам сказав, що бандитам честь не віддаю. І я виконав те, що сказав: в Севастополі я ходив до штабу, як на роботу, але не працював.

В сети, во многих украинских СМИ сохранились десятки свидетельств украинских военных о том, что они ждали приказ. Так, в частности, в программе «Право на владу» от 25 февраля 2016 года в ответ на реплику Арсена Авакова о том, что украинские военные были деморализованы, командир горно-пехотного батальона 36-й бригады береговой охраны Юрий Головашенко отреагировал довольно резко: «Мы постоянно проводили учения, много раз выходили по тревоге со всей техникой и боекомплектами. Батальон был укомплектован контрактниками, и утверждать, что в Крыму не было подготовленных войск, — это неправда!!»

Надо сказать, что в тот момент в Крыму находились отправленный туда еще в конце января Заманой 25-й полк и два подразделения спецназа из Кировограда. Они проходили курс подготовки в Перевальном. Многие эксперты считали, что 5–6 тысяч преданных Украине военных можно было задействовать, чтобы нейтрализовать казачков, которые пытались контролировать перешейки — Армянск, Перекопск и т. д.

Рефат Чубаров наблюдал агонию украинской армии собственными глазами:

— До какого числа вы были в Крыму?

— В конце июня 2014 года я выехал в Баку, где проходила сессия Парламентской Ассамблеи ОБСЕ. Вместе с украинскими правозащитниками мы провели ряд мероприятий и встреч, посвященных положению с правами человека в оккупированном Крыму 3–5 июля 2014 года мы провели выездное заседание Меджлиса крымско-татарского народа в Геническе (Херсонская область). При въезде в Крым 5 июля 2014 года меня задержали вначале сотрудники оккупационной прокуратуры во главе с Поклонской, а затем прибывшие к месту задержания представители ФСБ РФ зачитали уведомление о запрете «въезжать на территорию России сроком на 5 лет». Мои возражения о том, что Крым не является территорией России и я въезжаю к себе домой, понятно, остались без реагирования.